Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1912 Дата публикации: 23.3.2007
10.11.2006
Я писала вірші про тебе
Або про свої почуття…
Й скидала провину на небо
За своє нелегке життя.
Та, мабуть, те небо не винне
У постійній недолі моїй
І сказати воно повинне:
“Не сумуй, а трошки постій!
Не клич до себе тривогу,
Повернись, щось хороше знайди
Й лиш тоді ти знайдеш дорогу,
Що тебе відведе від біди!
І знайдеш любов отую,
Що так довго шукала тебе,
Таку вірну, ніжну й святую..”
Посміхнулось небо мені голубе
І засяяло барвами сонце,
І вітер щось прошепотів…
Я відкрила стареньке віконце
І почула пташиний спів!
Хоч навколо шуміли машини
Та й снігом кидала зима.
Та я чула той спів пташиний
І знала, що вже не одна!..
Ваше мнение: