Жанр: Лирика: Пейзажная Прочтений: 0 Посещений: 3139 Дата публикации: 23.3.2007
29.11.2006
А вже зовсім скоро прийде зима,
Землю білим снігом запорошить,
Та не злякає мене вона,
Бо для мене зима хороша..
Люблю я ті пухнасті сніжинки,
Що холодні, крихкі і маленькі.
Не правда, що це гострі крижинки!
Се зірочки з неба біленькі..
Подобається, коли за вікном –
Все таке біле, наче лялькове!
І ніби все з зимою заодно –
Таке під Новий рік усе казкове…
Люблю як хрумтить біла ковдра
Під зимовими чобітками..
Повірте, зима дуже добра –
Вона ж обіймає нас святами.
Хоч іноді вона лютує,
Шепоче вітром злі слова,
Снігом січе і ніби чаклує –
Та недаром вона ж зима..
Такий вже в неї характер запальний,
Не треба ображатись, люди,
Бо погляд її такий ясний
На ялинках сяє усюди.
Люблю, коли в моїй оселі
Пахне апельсинами і хвоєю,
Коли всі загадкові і веселі
Та зачаровані бабусею-зимою..
А коли рано дуже встаєш
То бачиш все таке чисте.
Тоді лиш справжню зиму пізнаєш,
І коли бачиш горобину в намисті..
Дуже люблю снігурів і синичок –
Цих маленьких діток зими,
І взагалі усміхнені дитячі личка
До яких приходить у сни
Той справжній Дід Мороз старий,
Що подарунки їм приносить,
І кожен-кожен рік Новий
О півночі цілує в носик.
Люблю я тебе дуже-дуже,
Мила зима-білосніжка моя!
Закутаюся в шарф по вушка
Й додому піду, де чекає сім’я.
Ваше мнение: