Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики Прочтений: 0 Посещений: 2212 Дата публикации: 12.4.2007
Я ненавиджу все.
З чим цей біль порівняти?
Знов прожити життя?
Або іншою стати?
***
Як думки загубити?
Те, що сталось не знати?
Зможу далі як жити
І усе пам’ятати?
***
Сили згасли давно,
І ніщо не змінити,
Бо ж усім все одно,
Ображать чи любити...
***
Три години у сні,
Три години спокою,
Та болить все в мені,
І цей сум знов зі мною...
***
Згадки - важкість, тягар,
Що отруюють душу,
Світ забутих примар,
Де я згинути мушу...
***
Як піти, як змінити,
Все, що сталось не знати,
Розум хворий згубити,
Й кожну мить забувати...?
***
Всім відведена ніч,
Щоб у ній спочивати...
Щоб в байдужому сні,
Те, що сталось не знати.
***
Тільки я - знов сумна,
І не можу я спати.
В мене ж думка одна -
Те, що сталось, не знати...!
Ти кохаєш когось, а себе забуваєш
Так навіщо там хтось, як себе ти не знаєш.
Чи здуріла, чи мариш
Гей! Отямся хуткіш!
Уві сні розквітаєш,
А тому дурню дай шиш!
2007-04-12 12:19:00Вітерець
Хай до біса підуть
всі думки, що лякають...
Не туди заведуть...
почуття серце крають...
Відпусти...Хай літають!
В серці місце звільняють : )