|
    Прочтений: 0 Посещений: 2134 Дата публикации: 16.5.2007 * * * Народжені, щоб вижити, Zдобувши право в герці. У грудях червоніє те, Що zветься “серце”. В долонях рани, а не zлитки. Іz шибениць цих слів були б Принаймні шибки. * * * Кроки zастигли поночі. Храми клекочуть боляче. Серце-тварючка мишкою Точить кріzь груди нішку... * * * Пора прийти на день раніше Й нарешті бути в несвійчас. Zробити вірші досить іншими І – камікадzе на Парнас. * * * Я пишу поеzію смертну, адже вічність – річ відносна! МОЄ ТАКЕ ВАМ недоречне ремство – літературно пхати носа!.. * * * Під пресом неба гинуть космонавти Долаючи вагому висоту. Мої герої ті, що вже на старті Сягають більше zа мету. * * * Я почну боятися місячної стежки посеред вогню і води. друкує пальцем по горлянці сезон гнилої трави. * * * Зупиниться час біля аорти. 33 роки сумуючого серця. Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||
Olez'a Levkiv - 33 роки сумуючого серця
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |