Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 2020 Дата публикации: 19.5.2007
Гіркі такі бувають інколи хвилини
Коли душить душу тягар нестерпний
В ті, хвилюючі моменти
Життя стає неначе пекло.
І зводить з нами Господь рахунок
Пекучий твій, Іудо - поцілунок.
Як це полум’я нестерпне
Який мороз страшний
Від якого душа безсмертне
І такий погляд сумний.
І врешті я помру
Навіщо жити так?
Коли зраджує брат
Нехай! Після смерті дійду.
Але в мить, яка здаватиметься вічністю
Збуде шепіт листя,
Та тихий шелест голосочка
Що такий любий серцю - мов звук дзвіночка.
Де живе твоя мрія?
Підемо разом ми
Туди де немає Іуди і ні з ким не зводиться рахунок.
Який приємний твій – поцілунок.