Тарас Шепiт - Божi люди

Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики

 

Дивлюсь на вас, старенькi божi люди,

I крає душу знов нестерпний бiль -

Ще скiльки ж часу наше панство буде

За тяжку працю - лише хлiб та сiль.

За вашi мозолястi руки,

За працею потомленi тiла,

Лише подяки за страждання й

                                                муки,

Голодомор до кожного села.

Iдуть старi герої, ветерани

До смiтникiв у пошуках життя:

Дивлюсь, i вiдчуваю рани

За вашi злиднi i сумне буття.

А вам, сердешним, вiдключають 

                                                   свiтло,

I хоч вмирай - чи зовсiм без душi?

Тi урядовцi вiдбирають житло -

Шановне панство - вори й торгашi.

Та замiсть цього впали б на колiна

Перед батьками за таке життя,

У покаяннi за тяжку провину,

Та це омана - ваше каяття.

I плачу я, хоч вiрю - краще буде

I вже до Бога вiд душi слова -

Дай, Боже, правди, ми ж бо -                                                                  божi люди -

Це не вуста, це серце промовля.

 

Обсудить на форуме

---

Комментарий:
Ваше имя/ник:
E-mail:
Введите число на картинке:

Украинская Баннерная Сеть