Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики Прочтений: 0 Посещений: 1775 Дата публикации: 25.11.2007
Тютюновий дим забирає останки свідомості
Непомітно відносячи тіло на лавку праворуч
Все гостріше проколює холод і я в невагомості
Вечоріє
Порожній парк і нікого поруч
І ніщо не завадить мені прислухатись до пострілів
Що лунають в моїй голові не чіпляючи мозок
Дрібний дощ в ліхтаревому світлі тримається осторонь
Я вживаю дим цигарок у великих дозах
Намагаючись втриматись довше зомбуюся кавою
В перемішку із димом у мене виходить триматись
Та за мить відчуваю, що десь поза тілом плаваю
І не знаю, що далі робити
Куди повертатись
Обертаюсь праворуч і бачу себе ледь живого
Натхнення проходить і просить мене закурити
В ліхтаревому світлі як завше немає нікого
Скінчились цига́рки
Напевно метро вже закрито
Ваше мнение: