Жанр: Проза: О любви Прочтений: 0 Посещений: 2163 Дата публикации: 5.2.2008
Одного літнього дня дівчина ,яка безмежно сильно його любила,писала строки...
Де ти ,з ким ти,що робиш,про що мрієш,чим наповнені твої думки?стільки запитань,а відповіді немає.Ти далеко від мене,ми чужі один одному.Так все дино і запутано,запутано нитками недовіри і брехні.Лиш одна мить ,якісь лічені хвилини і все обірвалося,і вже не існує нас,і вже не будемо ми разом ніколи.
Я все себе питаю,а може це гра,сон,який скоро скінчиться ?І тоді знову все повернеться ,знову засяють мої очі, а мої губи відчують ніжність і смак твоїх вуст.Ні!це реальність ,дійсністьв якій є ти і є я,але по різні сорони горизонту.
А може ти,як і я,мрієш про зустріч,про поцілунок,мрієш знову побачити мої вірні і наївні очі,ті дві іскорки з прихованою закоханістю дивилися на тебе,то з радістю,то з сумом....
Чому ти мовчиш,чому не закричиш на весь світ,не кличиш мене?Мовчиш...Ти зовсім не сумуєш за мною?Невже те щире мовчання,ті зелені очі не розпалили вогонь у твоєму серці,невже.Ти не чуєш криків моєї душі?!!!
Ти забув мене,забув назавжди....скажи,хоч інколи ти згадуєш мене чи згадуєш ті довгі поцілунки,палкі обійми і розмови про вічність?Ти все забув.
16.06.2006
Ваше мнение: