|
    Прочтений: 0 Посещений: 1717 Дата публикации: 7.4.2008 Холод. Пустка. Тридцять третій... Вождь народів на портреті. В хаті голод. Плач лунає. Маму тихо син благає: - Мамо, мамочко, матусю, Я померти так боюся. Мені б хлібця, зовсім трішки, Встав би я тоді на ніжки. Мати сльози утирає, Худе тільце пригортає: - Ой, кровиночко рідненька, Якби ж знала твоя ненька, Що будеш ти так страждати, В мене їстоньки благати. Я ж пшеничку доглядала. У снопи її вязала. Був у всіх врожай багатий І достаток в кожній хаті. І корівоньку я мала, Молочко тобі давала. Прийшли іроди прокляті - стало пусто в нашій хаті. Геть усе позабирали, Що змогли повигрібали, А тепер моя дитина На моїх очах і гине. Зачекай, моя дитино, Ось піду до Василини. Може, дасть, хоча б краплину, Молочка для тебе, сину. На коліна припадала. Так просила, так благала. Жінка, правда, пожаліла. Тож назад, мов птах, летіла. - Сину, глянь сюди, маленький, Що принесла тобі ненька. Тихо спить дитятко босе - Більше їстоньки не просить. Гірко мати заридала, Руки в відчаї ламала: - Боже, чом ти нас покинув? Чом забрав мою дитину? Холод. Пустка, Тридцять третій... Вождь народів на портреті. Тихо. Мати заніміла. В вічність з сином одлетіла. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Алёна Плетенцова - Тридцять третій
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |