Жанр: Проза: Разное Прочтений: 0 Посещений: 2507 Дата публикации: 29.5.2008
Спогади дитинства... Вперше я почула море у мушлі років у шість.
Ти співаєш мені, моя маленька. Твій тоненький голосочок стає сильнішим і потужнішим, тільки-но я схиляюся над тобою нижче.
Ти співаеш мені пісню далеких країн і флібуст”ерів, пригод і кохання, смертельної спеки і дружньої підтримки. Ти хочеш мені вилити свою душу, сум і любов свою до моря, синіх і крутих хвиль, що наввипередки з вітром граються у „дожени мене”...
Знаеш, дорогенька, без тебе, у цьому засушливому та жадібному на щирість місті, ти, мабуть, едина, хто розуміє мене, і дарує спокусливі звуки, - звуки далекого моря. Величні і вічні.
Я тихо і лагідно притуляю тебе до вуха: спочатку не чую нічого. Потім легкі сплески та шепіт виринають, наче нізвідки. Я слухаю плескіт хвиль, шурхотіння камінчиків, навіть здається, що з твого тіла ось-ось вилетить крикунка-чайка, і зосліпу натрапить на мою щоку. Розгублено озираюсь: кімната почала розгойдуватись, неначе човен. Ти надсилаєш, як листа, нову порцію морського шуму і мене, наче у вир, закручує мелодія хвиль, вітру, свободи. Я відчуваю присмак солі на губах, змушую себе не облизуватись, знову прислухаюсь до твоєї мелодії. Ти несеш мене далі і далі, і де буде зупинка, не знає ніхто.
На мить відриваюсь від твого звабливо-музичного тільця, і прозаїчне життя огортає мене з усіх боків, змушуючи пригадати, що літня спека і прохолодне море разом живуть тільки на півдні. Я вирушу туди. Дуже скоро. Даю тобі слово, моя мила.
Мабуть, слід взяти тебе з собою, моя гарнесенька маленька співачко... Ти ж подарувала мені свою чудову пісню без слів, а я подарую тобі свободу.
Ваше мнение:
2008-05-30 08:04:31CRT ("щУрик іде пісочком і хвостик залишає хвилясті сліди")
щурЯта у дитинстві теж бавилися хатинками морських істоток)) збирали їх)) робили намисто)) та все це було давно і неправда))
дякую за поверення у ті радісні часи))
2008-05-30 14:32:08А.Л.
Дуже сподобалось:) про мої любі мушельки:)
мрійливо:)
2008-05-30 14:55:49ніка
2 J_moss - Да, Вы совершенно правы ;))
2 CRT - Я і зараз роблю намисто з мушель... подобаються вони мені... )) Дякую. О, дивись: слід від хвостика море не змиває... любить тебе.
2 АнгеЛ... Можна, я промовчу, а то зараз знов "вибухну" віршем. Новим... чи прозою... Вдячна тобі!
2008-05-31 10:49:36лил
снимите на видео встречу либры, чтобы можно было посмотреть