Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1518 Дата публикации: 15.8.2008
Блукає Дівчина,
Блукаючий погляд.
Та думка про вчинок,
Та думка про догляд.
Немов у вісні своє щастя шукає,
А те, що під носом воно,- і не знає!
Обернеться трішки,
Подивиться в бік…
Втомились вже ніжки,
Час спокою стік.
Вона намагалась знайти щось просте,
Таке щоб божественне, та не святе!
Хотілось кохання.
Хотілось любові.
Хотілось! Та рано…
Не звикла до волі.
Кохання приходить, коли не чекаєш
Й тікає від нас коли щастя не маєш!
Кохання, навіщо?
Навіщо любов?
Померло! Тоді що?
І ти мертва мов!?
Кохання приходить і хтось його має,
Але лиш від тебе поки що тікає!
Не бійся, не треба.
Лиш доля те знає!
Як буде потреба,
Віршем пролунає!
Не бійся ти долі, вона не зрадлива,
Але прийде раптом, так само як злива!
Ваше мнение: