|
    Прочтений: 0 Посещений: 1526 Дата публикации: 19.12.2008 Ти, що чернецтво своє віддала І тепер високоснієш десь, Ніби пташка на сьому церковному дзвоні, А внизу ще замолюють нас, І вінчають тутешність з весною, Де лежать простирадла Збілілих вишневих повійниць. Вмокла в тіло своє Достеменно зливаєшся тихо Із вечором вовчим. Чутно як витікає ріка, І волосся спадає, І грають майбутнє У шпарках дверних вітрюгани. Я би снігу приніс, Щоб із ним розговлятись тобою, Ще чекати об’явлень, Чи носити у жменях планету І їсти потроху, Аж доки не стане. П’яні ельфи зачують, Як грає гітара, І прийдуть, І попестять, Будуть довго кусатись, А священник старий Вийме хрест, та горілку, Матюкатися стане, А потім вийде до Бога. Я для тебе човна зготував, Журавлів закликав, Одного із казок, З того часу, як листя летіло в колодязь, Ворушилося там і щеміло, Вовтузячи кров підземельну. Він на крилах носив білий дим. А якесь бомженя нам зіграє На скрипці гнучкій, Ніби свічка страсна… Твоє дихання дасть, Як читання Апостола, І падуть, мов хліби, Аби мовити слово, Аби долетіти. Ластівки се чернецтво нестимуть у сад, Де на яблунях спіє гріховність, А ранки болять та чекають, Коли вже надкусять, Тільки потім у тишу ковчежну… Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Юхим Дишкант - Ти, що чернецтво своє віддала
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |