Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1334 Дата публикации: 15.1.2009
Був нестерпний блиск в очах,
Що назавжди залишив
Твою душу в звичних рамках,
Прийшов день, і ти забив.
Все що є- глибокий сон,
Й полишаючи надію
Зміниш шлях та знизиш тон,
Краще вже і годі мріять.
Може встигнеш віднайти
Силу перейти дорогу
На червоне, і знайти
Помилки,людей, тривогу.
В очі дивлячись чужі
Посмішку вловити знову,
Повернути навпаки
Ще раз перейти дорогу.
Вмить відчуєш, коли шлях
Вибється у звичні ноти,
Колообіг зірве дах,
Шию обмотають дроти.
Перша думка-це кінець
Того шляху без упину,
Й на хресті висить вінець
Марна трата часом плину.
Ваше мнение: