Жанр: Лирика: Белый стих Прочтений: 0 Посещений: 1513 Дата публикации: 20.1.2009
Метелики моїх снів на ранок
перетворюються на спогади та
нездійсненні бажання.
Коли безодня хапає за руку
метелики сновидінь
літають кімнатою,
не залишають мене у спокої.
Вилітають крізь посмішки,
позіхання та хвилини мовчання.
Сховаю ніжність у кутиках
утомлених за день очей.
Засинаю на кріслі,
вкриваюся ковдрою
та чимось теплим.
Твоїми обіймами?
Ваше мнение: