Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1349 Дата публикации: 15.5.2009
Повітрям стану легким, мов на крилах полину до тебе,
Проллюся теплим дощем, розтелюсь квітами по землі,
Росою на пелюстках затремчу, стану чистий, як небо,
Перлиною до рук впаду лише тобі.
Зігрітий подихом теплим, засну у твоїх я долонях,
А вранці ніжним цілунком розтану на твоїх вустах,
Я тиха зоряна ніч, ясний день, я – веселковий колір
І мрія, що тобі являлася у снах.
Поклич мене – повернуся до тебе дзвінкою луною,
Аби здолати той простір і час, що проліг поміж нас,
Ти пульс у грудях моїх, ти – мій подих, ти – шал в моїх скронях,
Безмежна мить моя, перший й останній раз.
Кохати так вміє той, хто в житті не боїться літати,
Сягнути сонця й упасти раптово з небес висоти,
Збирати зорі й травою з землі проростати,
Квітнути в падолист, щоб розтопить снiги
Ваше мнение: