|
    Прочтений: 0 Посещений: 1500 Дата публикации: 20.7.2009 У цьому творі я намагався зобразити історію, у яку потрапило декілька людей, і яка міняє їх долі, сильно та не дуже. У кожного з нас бувають такі форс мажорні ситуації, які міняють наші погляди, а потім ми кажемо, що це був «знак». Саме у таку ситуацію попадають головні герої – вони застрягли у ліфті, до того ж в новорічний вечір. В кожного з них своя історія, яка змінюється. Пізній вечір. Святково прикрашені вулиці покриті падаючим густим снігом. Десь чутно сміх. Біля під’їзду нової багатоповерхівки зупиняється дорога іномарка. З неї виходить чоловік. Він дуже поспішає. Поспіхом відчиняє багажник, дістає звідти пляшку шампанського і святковий пакет. Ледве не падаючи на льоду, забігає до під’їзду. Він підходить до ліфту і встає позаду чоловіка у костюмі Діда Мороза, який чекає коли прибуде ліфт. Чоловік трохи хвилюючись починає поправляти свою зачіску. Нарешті ліфт прибуває і вони заходять у середину. За ними, у кабіну, забігає молодий хлопець з пляшкою дешевого портвейну в руці. - Вам на який? – питає «Дід Мороз». - Мені на сьомий. – відповідає «бізнесмен». - …Восьмий. – пробубнів хлопець, роблячи ковток з пляшки. - Ну, поїхали! – загадково сказав «Дід Мороз», відправляючи ліфт на сьомий. Ліфт почав рух догори. «Бізнесмен» з нетерпінням, посміхаючись, поправляє свій ідеальний костюм. Хлопець ж навпаки, увесь «пом’ятий», впершись плечем до стінки ліфтової кабіни, починає розстібувати куртку, при цьому не забуваючи великими ковтками опорожняти пляшку. Лише чоловік у костюмі Діда Мороза, поклавши мішок з подарунками, які хтось з нетерпінням чекає, спокійно стоїть, впершись на свій посох. «Пам-пара-ра-ра-пам-пам….» - наспівує «бізнесмен»… «Бах!». Ліфт затремтів, світло на стелі почало блимати, а панель з кнопками взагалі перестала світитись. «Приїхали….» – сказав хтось. «Бізнесмен» акуратно поклавши своє «майно» у кутку, почав клацати по всім кнопкам, сподіваючись зробити диво. «Дід Мороз» зацікавлено дивиться за «успіхами» першого. А хлопець зі словами: «Я так і знав!», присмоктуючись до пляшки заплющеними очима, сідає на підлогу. Зрозумівши, що це марно, «Бізнесмен» протираючи очі, питає: - В когось є мобільний? Мій «сів», я його у машині залишив… «Дід Мороз» розводячи руками хитає головою. - Вдачі! – саркастично каже, протягуючи свій телефон. - Чи не забагато п’єш? – питає «Дід». - Тобі не по фігу?! – відгризається хлопець. - Алло!.. Алло! Добридень, точніше ночі… в нас проблема – можете вислати ліфтера на Стасюка 263б?.. Ні?.. А хто?.. Угу… Добре, дякую. Зі святом вас! – «Бізнесмен» тяжко видихаючи набирає інший номер. - Спорим, що недозвониться? – посміхаючись питає хлопець «Діда Мороза», той лише посміхається у відповідь. - Та що ж це таке?!.. Мабуть святкують… - злиться «Бізнесмен». - Я ж казав! Не знаю, як у вас, а в мене весь день невдалий… Гіршого Нового року й не придумаєш… - знов присмоктуючись до пляшки, каже хлопець. - Що ж такого сталося? – питає «Дід Мороз». Хлопець задумливо дивиться у стелю. Всі мовчать, навіть не ворушаться. Лише чутно гудки з телефонна – «Бізнесмен» не залишає надії додзвонитися до ліфтової служби. - З батьками посварився… не хочу навіть повертатися додому… - розповідає вже сп’янілий хлопець. - А до кого тоді їдеш? - цікавиться «Бізнесмен». - До одного бовдура… Не зустрічати ж Новий рік на вулиці в самоті. - До речі, до свята залишилось 20 хвилин. – проінформував «Дід Мороз». - Отакої… - кусаючи губу, каже «Бізнесмен» - Я ще раз подзвоню, добре? – питає у хлопця. Той киває. Перший набирає на телефоні номер: - Алло, Игоре? Це я… впізнав?.. – посміхається – і тебе з наступаючим! Слухай, в мене проблема – я застряг у ліфті… Ні, я у домі Аліси. Можеш знайти ліфтера?.. Ну, давай… я на тебе надіюсь. – закінчує розмову. Віддає телефон хлопцю. - А ви до кого їдете? До дівчини? – питає «Дід Мороз» «Бізнесмена». - … майже до дружини. Сьогодні я повинен освідчитись… - Ого! - Успіху! Заздалегідь поздоровляю! - Дякую… - задумливо каже «Бізнесмен». - Хм… здається ви не дуже раді…? - Розумієте… я її не кохаю. - А навіщо тоді? – питає хлопець. - Ну… мені вже за тридцять… гроші є, все є… окрім дружини… - Ну й компанія! А ви до кого їдете? – питає у «Д.М.» хлопець. - Так… по роботі. – посміхається «Д.М.» - До речі, залишилось 5 хвилин… - АААА!!! – гарчить хлопець. – якщо я виберусь звідси до Нового року, то піду додому святкувати! - Може й справді не треба… - напівшепотом каже «Бізнесмен». – дивно застрягти тут у такий момент… - Я теж так вважаю! - Не засмучуйтесь. Хочете подарунки? В мене їх багато. – посміхається «Д.М.». Він дістає з свого мішка два завернутих подарунка і роздає. - Ха!.. Дякую. - Дя… «Ура!» - чутно з квартир. Десь лунають постріли хлопавок то сміх. - З Новим роком! – каже «Дід Мороз». «Бах!». Дверці ліфту повільно відчиняються й у героїв світить світло з ліхтарика: - Здоровенькі були! А ви що тут робите? – посміхаючись питає п’яний ліфтер. - Нарешті! – виходить на свободу «Бізнесмен» за ним хлопець. Вони «напали» на ліфтера: - Чому так довго?! - Так це… е-е-е… як його там…. Ну так… свято ж! Всі святкують… - оправдується не дуже тверезий ліфтер. - Добре, що хоч зараз відкрив… А де наш Дід Мороз? - Пішов собі… Я теж вже йду… - каже хлопець. - Куди? - Так… додому. – посміхається хлопець. - Зачекай. Давай відвезу. Тобі куди? - А-а-а… А ти ж… - показує пальцем хлопець на верхній поверх. - Та ну! – відмахується «Бізнесмен» Вони йдуть геть залишивши ліфтера насамоті. Хлопець з «Бізнесменом» у машині відкривають подарунки: - Дивно якось… - Ага… якби ми не застрягли б там, то було б все по-іншому… - А може він був справжній? - Хто? - Дід Мороз… Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Valmer - НОВОРІЧНА ІСТОРІЯ
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |