Жанр: Проза: Разное Прочтений: 0 Посещений: 1343 Дата публикации: 16.8.2009
аж ніяк не натяк на геніальність, лише думки
Коли хвилинна думка настільки глибоко всотується тобою, що не пам'ятаєш минулі погляди, змінюєшся... Спогади залишаються окремі, ти лише констатуєш, ніби раніше сприймав і думав інакше. Це трапляється з кожним, але не всі усвідомлюють, що треба втілити теорію в життя. От ти раптом щось зрозумів - і очі блискавично заграли, і тіло зненацька затремтіло, і щастя відчувається... Таке собі просвітлення, ключик у майбутнє, каталізатор думок, буксир дій. Але що з цим робити? Невідомо... Ти можеш розповісти друзям, написати, зобразити на папері - що завгодно, та не покопирсатися в собі, аби віднайти зв\'язок, причину, наслідок можливий. Так і згасає шанс, інколи останній, виплутатися з непорозумінь, збагнути власну суть, бажання, призначення. Навіщо? Чому саме зараз? Коли ти звик, коли життя усталене, коли пристосувався та якось існуєш?.. Чомусь той вогник не запалюється у хвилини кризису та незнань, пригнічення та розчарування, болю та смутку...
Ваше мнение:
Ася Калясина - хвилинна думка
