Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики Прочтений: 0 Посещений: 905 Дата публикации: 3.11.2009
Надворі пахнуло опалим жовтим листям,
мої спогади виплавлялися
жилками і витонченим перехрестям
на листі, що згодом продавалося
або ж перегнивало, щоб пахнути.
Дерева нещадно лоскотали мої очі,
безцеремонно лізли під вії,
блукали і губилися в тихі ночі
препаратом швидкої надії
без шкідливих побічних ефектів.
Вітер сміявся чи плакав, однак
не бачив, не чув нікого;
пазли складались навзнак,
сльози - від вітру смішного
чи, радше, зовсім не від вітру.
Хмари викарбовували в мозку код,
заповнювались дощем звивини,
там, де кінчається горло, починається рот,
осінь назовні хлинула.
Мій Великий мініатюрний потоп.
Ваше мнение: