Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 753 Дата публикации: 22.10.2010
А час з-під пальців, як альпійське те мереживо
Розпущеною ниткою втіка.
І пам\'ять, наче гардероб одежою,
Завалений, а вдітись в що - катма.
З мого минулого засушую гербарії,
Кладу їх в старовинний фоліант,
І спогади припиляться не в пам\'яті,
Я їх ховаю глибоко в сервант.
Так саме тріпають волоссям весни,
Й ловить ліхтар сніжинки на лету.
Я ж нові спогади збираю. Чесно.
Й нове, міцне мереживо плету.
Ваше мнение: