Жанр: Проза: Рассказ Прочтений: 0 Посещений: 1015 Дата публикации: 28.12.2010
жизнь
- Ти давно живеш одна?
- Та вже більше трьох років.
- А першого чоловіка давно бачила?
- Днів десять тому.
- І що?
- Що, що ми, періодично зустрічаємось, трахаємось.
- І все?
- Так, а що?
- А ще хтось є у тебе?
- Та да, але колишній найкращий, бо комплексів нема і грошей підкидає.
- Так усі в тебе для сексу і грошей?
- А, що з ними ще робить!
Олена, так впевнено говорила ці слова, що я розумів, молодим у неї залишилось тільки обличчя, душа і розум давно вже втрачанні, життя як дві складові, а людина сексуально-грошовий маніяк, просинається то з однією, то з іншою думкою.
Такі поняття, як відвертість, честь, любов, повага, залишались в минулому проіснувавши лише мить, а можливо померли ще в зародку.
Вона не винна, тому що вона не розуміє що творить, як і багато інших творців сьогодення, не розуміють що творять і взагалі, що твориться. Де хто вважає, що наше буття - справа випадку, дії людей - хаотичні, всесвіт існує хаотично, закономірностей мало. Є подія і реакція на подію, і з цим можна, навіть потрібно згодитися, але це уява плаского мислення.
- Встань на щабель вище.
- Так всі живуть.