Жанр: Проза: Разное Прочтений: 0 Посещений: 862 Дата публикации: 30.4.2011
Цього дня все раптово здалося іншим. Вона прокинулася вранці і обійняла улюблену плюшеву іграшку.
Підійшла до вікна і посміхнулася чорнявому голубу.
На білосніжному клаптику паперу намалювала сонечко і поклала на поличку сонної мами.
Це було дивно й незвично – відчувати давно забуті солодкі почуття. Вони пахли шоколадними цукерками, фруктовими льодяниками, бабусиним золотистим медовиком.
Це був неперевершений ранок. По безкрайому блакитному небу пливли легкі невагомі хмарки. Ведмежа, айсберг, лебідь, ангел. І думка, що лине високо – високо у прозорі безмежні простори.
Ось і старий зелений парк із маленькою кольоровою каруселлю. Вона купила квиток у дитинство – і ось веселий дерев’яний поні швидко скаче наввипередки з вітром – у життя, у яке більше не буде дороги назад.
І знову морозиво, солодке, як ковток весняного повітря.
Знову поле з духмяними пухнастими кульбабами.
Знову лялька з усміхненим обличчям, зі сльозами віддана у дитячий будинок.
Знову віконце з новорічними візерунками, за яким ховається дитячий погляд, сповнений радісної надії.
Вона бачила світ у крихті піску. Торкалася веселки у мареві осіннього дощу. Гралася з пожовклим листям. Ловила вустами соковите повітря. Розмовляла з голубами. Купалася в сонячній доріжці під золотистими деревами. Мріяла навчитися літати. Згадувала те, що давно забуло юнацьке серце.
Це був неперевершений ранок, який не скоро вдасться забути. Мчалася карусель, гомоніло листя, махало тоненькою ручкою добре сонечко, шепотіли птахи, губилася в синяві маленька рожева кулька з найпотаємнішим дитячим бажанням, написаним несміливою рукою на крихітному аркуші. Вона вірила, що воно збудеться. Вона купила квиток у дитинство.
Цього дня вона не пішла в універ.
Ваше мнение: