Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 572 Дата публикации: 6.1.2012
ти скеля
я скеля
і наша розмова
вітрами плететься
снігами обійми за плечи
і тепло
і пестимо шиї ми голками кедрів
й даруємо обрії моря
назавжди
в незмозі стрибати у нього
а лише кидати каміння
шматками своєї любові
криваві шляхи залишая
ти скеля
я скеля
ми діти
прадавнього шепоту світу
у магії втраченій кволій
її монументами волі
в безсонні
в знічев\'я наметах
блюз днів залішаєм в касетах
у банках у стрічках у дисках
під вплив атмосферного тиску
ти скеля
я скеля
ми віра
забутим й невіданим хмарить
як те павутиння що літом
у осені жовчи ще марить
Ваше мнение: