Жанр: Проза: Рассказ Прочтений: 0 Посещений: 757 Дата публикации: 17.2.2012
Як приємно ось так сісти і нарешті запинитись, хоча я не впевнений, що це й добре. Але, яка зараз різниця? Не хочу ні про що думати. Холодна свіжість, що повільно дістається до кісток, і сивина довкола. Так засивіла думка нашого часу, повільно покидає мене, вона піде зараз ґвалтувати чужі розуми, мені вона вже набридла. Густий сивий туман огортає моє тіло, поряд ще плюхкає вода невеличкого ставка. Вода теж посивіла обмілівши і затягнулась комишем. Безголосо сплять останні птахи, що ще не відлетіли у вирій. Лиш тиша й чудернацький спокій, який довго шукаєш в книжках, в чужих очах, в безглуздих словах, сивих думках, нелогічних зображеннях нашої нереальної реальності. Під ногами спали німі гриби, які в тумані напівсну бачили жахливі видіння про грибників, які виривають їх з корінцями, а потім катають в літрові банки. Сива вологість приколисувала, співала тихим шепотом колискову, і мені, і птахам, і грибам, і ставку, і навіть вітру, який безвільно спав у тиші холодної балки, що вкрита була останньою зеленю. Балка була наповнена осінньою вологою і тут туман був взагалі непроглядний. Природна сивина, сивина того часу спускається в такі секунди, коли ти розумієш, що так само був туман, була осінь, птахи і все довкола тебе, так само все це було й тисяч років тому. Ця краса солодкого туману в пишній, м’якій тиші невидимого сонця, що десь височіють в небі, але ми його не бачимо… Я дістав шматок бісквіту, який лишився з учора в сумці. Хотів з’їсти, але помітив на ньому недовгу волосину, яку спробував прибрати. Волосина, ніби, висмикнулась, але на її місці виросла ще одна, потім я й цю висмикнув, проте з’явилось вже дві. Смикання волосин призвело лиш до того, що я лишився, а шоколадний бісквіт вкрився густим підшорстком назимку і побіг кудись в сторону балки, в густий туман, де певно в нього нора. Я з певним жалем дивився йому вслід, але нічого власне трагічного не сталось. Десь вдалині почувся голос сича, зазвучала стандартна мелодія NOKIA...
Ваше мнение:
N@cion@li$t - Сивина
