Жанр: Проза: Рассказ Прочтений: 0 Посещений: 916 Дата публикации: 19.2.2013
Дарунок дівчині в яку я мав нахабство закохатися.
вони давно вже не грали словами. Слова всьго-навсього перешкода, вони потрібні лише до тих пір,доки не відкриється серце. Коли ж це стається, неможливо залишитися тим ким був. Ти вже не відповідаєш за себе, ти став кимось більше.Чи може чимось більше? Однаково... коли ти закоханий, ти відвертаєшся від світу, тобі більше непотрібно його бачити, бо ти тепер більше ніж людина, ти можеш відчувати його, бачити його серцем, саме це й зветься коханням. Така хімічна реакція трапляється дуже рідко, й має всього навсього два закінчення, або щастя земне, або вже небесне, але обов’язково щастя, бо пізнавший кохання знайшов ключі залишенні для нього богом...
Недопалок останній раз освітив похмуре обличчя й кружляючи полетів у воду, подаючи приклад підлітку. осінній дощ Намочив розкуйовдження волосся. Та йому вже було все одно. Хіба варто ховатися від дощу тому чиє життя не варте й ржавої копійки. Спочатку сестра зїхала з глузду після походу в гори, потім мати занедужала й вмерла, батько теж не змусив дового себе чекати й застрелився в кабінеті іменним дезерт іглом. а тепер... Ні це не тільки вона потрапила під машину, разом з нею там загинули ще й залишки його сердця й надії на краще. може там внизу серед вічної течії й недопалків стане краще, спробувати варто… Все-одно втрачати більше нічого. Залишився лише крок, один мізерний крок на шляху до щастя, й роблячи цей крок він згадав очі, величезні зелені очі в які він мав нахабство закохатися, й які мали мужність закохатися в нього, того чиє життя не варти й іржавої копійки. й ось вже відчуваючи п’янкий присмак вільного падіння він думав про неї, про те що зовсім скоро її побачить... але раптом щось схопило його за плечі й промовило - не требе- Він повернувся й побачив великі зелені очі, що здалися йому до болі знайомими. Лише один крок хлопець не дійшов до щастя, завдяки лише зеленому пігменту рогівки...
Через десятки років Похмурий чоловік покладе на ЇЇ могилу величезний букет тюльпанів ( її улюбленних тюльпанів) й похмуро піде до машини, де вже чекають дружинна й донька з величезними зеленими очима в які він мав нахабство закохатися.
Ваше мнение:
Банник - Зелені очі
