|
    Прочтений: 0 Посещений: 562 Дата публикации: 3.3.2014 спроба втекти від реальності, якій вже років п*ять - студентська робота )) Ніколи не було так страшно. Жах перевтілився у щось матеріальне, і на дотик він був таким холодним, що аж обпікав цим своїм холодом. Тонка, але пружна оболонка Страху затягнула головного героя всередину, де потихейньку перетравлювала, наче удав кролика – поступово, методично, але невідворотно наближаючи до кінця. Щоправда, незрозуміло, яким буде кінець – смерть, як найбанальніший з них, інвалідність (1-го, 2-го або 3-го степеня), цілком збережене фізичне здоров*я… Але в будь-якому разі не моральне. А на фоні всього цього лише тихе поскрипування Чогось. Герой іде до мети – вижити. Навколо лише тіні, які переслідують його протягом сюжету. Простого, можливо – звичайний фільм жахів… Але герой – та ні, героїня, вона долає перешкоди на шляху до коханої людини. Шлях складається з підвалів, під*їздів, темних вулиць, де немає нічого окрім трупів та зомбі, які і є причиною появи усюди тих трупів. Але щось постійно тріщить, щось заважає, незрозуміло чому – але Страх через те видається якимось штучним, а міг би бути й справжнім. Героїня специфічна – зомбі її не чіпають, вони щось говорять до неї, та й вона ніби їх розуміє. Її страшаться люди навколо, бо вважають її однією з Них – тих, хто жере. І ті, що постійно голодні, йдуть за нею. Серед них – людина, що кохала її. Але знову тріск, свист, інші звуки, що не піддаються описам, бо вони настільки «інфра» або настільки «ультра», що їх лише відчуваєш. Це відчуття все одно збиває. З думки, з дії. Вона таки дістається до дому, де на неї чекає її коханий. Зі своєю дівчиною. Героїня дивиться на них незозуміло, починає щось тріщати на своїй зомбівській мові – але вони її не розуміють. Бо вони поки що тільки люди. І раптом вона відчуває голод. Всепроникний голод, який є причиною її існування. Як завжди перемагає добро – тільки цього разу добро на стороні зомбі. Що перемогло – те і є добром. Але тріск не припиняється. І знаєш, що то лишень тріск неякісного кабеля до телевізора, і що антена вже навпіл розламується. Фільм вже закінчився. А антена тріщить. І Страх не зникає. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Zehmet - Коли страшно
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |