Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 494 Дата публикации: 6.1.2015
У юності бувало до річки
Босоногою я йшла,
А туман сідав поволі
На зелені берега.
Прохолода навівала
Із ставка та навмання.
Синя ніч землю накрила,
Тихо місяцю шепнула:
"Ти світи, світи на диво
Ось купайся у росі,
Ну ж бо сяй до рання,
Рано сонце зустрічай!
Сонце вмиється росою,
Поманить тобі красою,
І все повториться з тобою".
І буде день, і буде хтось стрічати ніч
І буде місяцю радіти.
Це буде хтось, но вже не я.
А все у осені вина,
Що тихо-тихо підкрадалась.
Ти не журись і не дивись
У ті далекії роки,
І все ж радій
А на світанку буде ранок.
Ваше мнение: