|
    Прочтений: 0 Посещений: 113 Дата публикации: 28.1.2023 Я так люблю ніч, Красу її темну, Загадки її, таємниці й питання. А у відповідь вона ж, Ненавидить мéне, Та пітьмою своєю вбиває. Я долоні до неї тягну, Та питаю. "Чого ж так жорстока до мене ти, Відповідь дай!" "Я ж кохаю тебе, Кохаю так сильно! Не потрібен навіть, Промінь сонця мені." Вона ж по обличчю, За це мене вдаряє. "Яка ж ти людина, дурна, Схаменися ти вже!" За підборіддя бере, Та до себе тягне. А в очах моїх ясних, Таке кохання палке. "Людина тьму кохає? Такого не буває. Про що ж ти думаєш таке? Розуму незабагато.." А я ніч кохаю.. Безнадійно це, Знаю. Але день мене душить, Навіть не можу здихнуть. А як ніч наступає, Я відчуваю, Як всі втрачені сили, До мене вертаються. Але ніч і жорстока, Всі поверненні сили, Сама ж забирає, А далі мовчить, Більш нічого не каже.. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Мел - Кохання до ночі
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |