Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 280 Дата публикации: 22.1.2024
я проспав дві доби
спросоння чув, як голос матері
бентежно гуляв по кімнаті.
в проханнях я відчував агресію
та злість у словах нікчемній дитині.
мені було до болі байдуже, і
на тверезу голову не міг виправдатися.
я не гордість батьків,
не причина повертатись додому,
скрізь фрази чую лише смуток та жалість
яка об стінки легень
відбивається вічним рикошетом.
мій мозок не сприймає світ уже деякий час,
у снах пливу по течії каусар у спробах
заспокоїти свою душу,
оминути душевні страждання.
Ваше мнение: