|
    Прочтений: 0 Посещений: 168 Дата публикации: 15.3.2024 Вирш на тему отношений Адама и Евы из библейского сказания. Тема грехопадения, интимных тайн и плотских судорог. САД — Не можна так, дитино ! Від мене взята ти... Ти — плоть моя... З мого ребра, прогин, площина кості... Єва ! Хіба вона послухає ? Тендітна сіломіць. Уперті пальці з хижостю гнучкою стискають шмат стегна. Рука тремтить Адама — вже кут тонкого рота У пах йому дихання віддає. Вона жбурляє стогін. Забракло сонця. “Моя жар-птиця!” Кисень... Ця насолода достає до серця, здригається живіт, По венам кров хитає. Поглажує жвавіше та притуляє груди, До збудженого м´яса. Сила й міць. — Язик твій... — Пружний ? — Да! Що робиш ти, панянка божевільна. Вуста Господь поб´є. — Це — праведність моя. Я потрапляю в Небо... Чи саме, любий, так ? Невже насправді, вільна ? Адамова статура. Перформанс.** Колір шкіри відблискує, Як промінь. Він Єву надихає, царапає по м´язам, примушує її. Преривчасто, краплинками спадає оголений харит, Звучання злої ніжності, солодкая знемога. У Єви рветься серденько... Адам жадає ритму, Він звичним рівним поштовхом жагає її контур. Віддаленність та спокій, іскрить все навкруги. Поток здіймає спеку — постав вечор в Едемі, Дерева, бранці пустощів, свої думки скидають. Плоди, немов застигли, ховаючись під листя. — Адам — шепоче Єва, з питанням віковічним, — Не вміючи роблю ? — Ні, дівчинко розпусти, не кайся, Це приємно. Повинні підкоритися бажанню та піддатись Спокусі... Час минає. Роби, моя гранатова, що робиш. — Без жалю. Жар подиху гріховний, ривок журби в долоні, Окута Єва спрагою, клубить Адамов хрип. Все зачіпляє погляд, червоний простір квітне, Майорить вдалині чертополоха шип. Минула терпка ніч. Душа не рветься в вирій. Холодна кров не бачить перепон шляху. На ранок розпустився аромат ванілі, Птахи пищать прийнятно у граба на даху. Струмок води стікає, краплини тішать пальці, У Єви віддзеркалення, в очах зелений жмих. Пустотно навкруги... Не хочеться спокою, Ворожих відчайдухів та сирості гливи. — О, верхолазе, Змій ! Цей фейхоа тобі, тримай в зубасту ненажерну пащу. Який ти непривітний, дошкуляють мухи ? Шмагай їх по потилиці. Глазюкі Мухаммада ! Даремно ти, як сич. Не в гуморі ? Чому ? — Ви з Богом на свавіллі ? Та маячня стискає ?! Або це друга річка, що обтікає землі царства Куш * ? — Що чую, Зміє, я ? Плювання пінне з рота ? Отрута трав´яна чи насипом погрози ? — Ти б краще проміж пальців стискала б свій сосок. Та подавала б мелодійно тілом. Тримай руками голову, Збий квітку з себе долу. Долонями притисни цей аромат волосся. Я спокушав тебе для себе ! Моя Єва ! А ти... Як казна що... — Премудрий Змій в цупких переконаннях або в твердині розуму Гадає, що можу я собой розпоряджатись ?.. Омана, Зміє... Жінка я — Адама. Він крутить мною, силує, побільше навіть Бога. Спокійна течія впаде в потік бурхливий. — Є щастя з плазуном. Чимало задоволень випробувати варто Відомий кшталт ласкатися рукою, Тим більше в допомогу суха яскрава шкіра, Зроби її вологою, нехай брязкає луска. Для більшого надхнення торкнусь зубами шиї, Впорснути крапель кайфу, солодкої отрути. — Ти кажеш дивні, незвичайні речі. — Шокована ? Чому тоді глузуєш ? З Адамом не стидалася... — Сам бачив ? — Ні, почув. Кажи відверто, що тебе дратує ? родимка моя зоряна... Чим Змій недосконалий ? — Ласкаве називання до вподоби. Як виглядаеш ти ? Природний ставролит.*** Повинен бути впевненим, вдоволеним собою. Загадка і мені: “Звідкіль жага береться ?” А в тебе потяг, Зміє, до імені “Життя”. Піду вже до садиби... Будь ласка, не затримуй. Чогось жахаюсь трошечки — Розчавив би його. — Порадь собі інакшеє. Втамуй колишню помсту. Вдивись в красу майбутнього та не втрачай свого. Химерний той Едем... Кружляй пташине пір´я, Руйнація у співі відсутності чудес. Завжди доб´ється успіху плодове потрясіння, Незвична нерозсудливість торкається небес. Звучання злих литаврів, пробудження у зливу, Знервовано до одягу — скрутився мертвий лист. Покинуті черешні, залиш хурму щасливу, Таємному вдоволенню потрібен хижий хист. * — Библия. Ветхий Завет. Бытие, глава 2, стих 13 «Имя второй реки Гихон [Геон]:она обтекает всю землю Куш.» ** — от английского — performance (исполнение, представление, выступление). *** — ставролит, камень-самоцвет, минерал. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Dana Saba - САД
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |