|
    Прочтений: 0 Посещений: 2033 Дата публикации: 5.3.2006 ВЕЛИКДЕНЬ Помирає мати, доньку покидає, Не женитись батько жінці обіцяє. На могилі в неньки трава зеленіє, А присяги батько тримати не вміє. Приводить додому молоду дружину: „Доглянь, - каже, - й мою сиротину”. Вона сиротину добре доглядала, Через день обідать дитині давала. Вона сиротину добре шанувала, На рік двічі білу сорочку давала. Та ось роковеє свято Великдень приходить, Мачуха сирітку з-за столу виводить: „Ти паски вкусила, вже й розговорилась, Вилазь із-за столу, чого ще розсілась. Іди візьми прядку в хижині, в куточку, Іди та пряди собі на сорочку. Сорочки в нас ти полюбляєш брати, Так чому ж не хочеш собі їх надбати”. І пішла сирітка, та не в ту хижину, А пішла провідать ненену могилу. Прийшла до могили і плаче й ридає, А з теї могили ніхто не мовляє. „Візьми мене, мамо рідненька, до себе. Не можу я жити без тебе”. А бідна матуся те все почувала, Вона перед Богом на коліна впала: „Відпусти, ти, Боже, на землю із неба, Допомоги дитиночці треба”. І Бог бідну матір на землю пускає, Матуся тихенько вночі ісходжає. Приходить додому, у свою хатину, Й край порога бачить рідную дитину. Матуся тихесенько в хату зайшла, І в мачухи й батька у головах стала, А потім сказала: „Як я ще раз прийду, І такеє побачу, то я перед Богом гірко заплачу, І буду просити на вас покарання, З моєї дитини за гіркеє знущання”. Прокинувся батько, мачуха схопилась, А хатина сяйвом уся засвітилась. І тоді з тих пір, і тої години, Ніхто не впізнає тії сиротини. Із мачухи мама сиріточці стала, Вона її пестила і доглядала. Щонеділі в неї сорочка біленька, А щодня у кісках стрічка червоненька. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
людок - Великдень
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |