|
    Прочтений: 0 Посещений: 1790 Дата публикации: 26.3.2006 Мені тобі вже не сказати, Як важко мрії забирати Назад до скрині серця схову, Листи писати і промови. Життя прожить і зупиниться, Посеред поля стать, як птиця, Почать кричать й об землю биться, А потім вмитись у водиці. Життя прожити – мудрість мати Й онукам правду розказати: Дитинство, молодість, розлука З коханими і довга мука. Аж поки ти збагнеш: чи варто Чекать його й кохати палко? Чи справді він потрібен тобі? Чи інший стане у пригоді? Хто він такий наврятчи знаєш, Але так пристрасно кохаєш Ту мрію, мрію віковічну, Блакитне небо те космічне – Хто зруйнував всі твої грати, Той, хто навчив тебе кохати. Для кого здобуваєш славу І носиш золоту оправу, Щоб мати хист, щоб мати волю Й знайти в житті єдину долю. Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||
Diane Mex - Несказане
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |