|
    Прочтений: 0 Посещений: 1855 Дата публикации: 26.3.2006 Прощавай, ти мій любий юначе, Душа молить, а серденько плаче. Кажуть люди, кохання ти маєш І щодня його знов здобуваєш. Ти так любиш мене безкорисно, Що себе навіть кривдиш навмисне, Щоб обличчя моє забути, Щоб не бачити й голос не чути. Але чи варто? Що ти хочеш? Кого обманюєш ти в очі? Не знаєш сам? Ну, вибачаюсь, Бо вже тобі не посміхаюсь, І вже образа поміж нами Адже загрався ти словами. Мені набридло все це чути, Не хоче більше серце бути Над прірвою. Стояти тихо, Стояти і не чути крику. Людей, що там внизу благають Й щодня морально помирають. Тебе немає серед них, Ти зверху, тут, серед живих. Тепер я часто помічаю, Як зір мене твій обіймає. Ти весь у роздумах. Сумуєш, На мене дивишся й керуєш. Не підібрав ключа такого, Щоб відімкнути серця мого. Чи підбереш? Що тут сказати? Тільки, чи варто вже шукати? Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||
Diane Mex - Не зміг.
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |