|
    Прочтений: 0 Посещений: 1878 Дата публикации: 27.3.2006 Моє похмуре життя не має мети, Нема в ньому гострих, тупі лиш кути. Навіть сонце не зійде, мені все одно, Хочу впасти миттєво, упасти на дно. Я живу, але навіть не знаю навіщо, Лиш згадаю, і вітер в думки мої свище. Та намагаюсь знайти я хоч стимул якийсь, Щоб не з’їхати з глузду й усього зректись. Кому маю казати, як ніхто не вбачає Всю серйозність цих слів. Але а пробачаю. Треба, щоб не було ні на кого образи, Якщо й це в голові, то погано одразу. Краще вмерти мені незалежно від того, Якого чину шукати: легкого, важкого? Я готова на все, лиш би бути з тобою Хочу просто кохати любов’ю простою. Та нездійснені мрії у серце покладу Чи потраплю до раю? Мабуть все ж, до Аду! Та лиш мрії з собою візьму я єдині І не буду про інше я думать віднині. Мої думки холодні й водночас гарячі. Я так люблю тебе, тому мучусь добряче. Як я хочу колись твої очі побачить, Зазирну, і, сказавши «Люблю», знов заплачу… Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Diane Mex - Розбиті мрії
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |