Тетяна Мамалига,студентка КиМУ - ДЕРЖАВНИЙ ЧИ НЕДЕРЖАВНИЙ?
Жанр: Проза: Статья Прочтений: 0 Посещений: 2687 Дата публикации: 13.5.2006
Відколи тільки виникли недержавні вищі навчальні заклади, з’явився і міф про те, що студенти не здобувають в них освіти належного рівня, а тільки купують дипломи за гроші. Ще нещодавно я не могла впевнено заперечувати це, а в комерційний вуз поступала з прихованим десь далеко в моїй душі невеличким сумнівом. Але не минуло й півроку, як я вже впевнилася в протилежному: освіта в недержавних вищих навчальних закладах – є, причому освіта високого рівня, грунтовна та систематична. Принаймні щодо свого університету, то я в цьому переконалась особисто.
Навчаючись в Київському міжнародному університеті вже півроку, я задоволена своїм вибором. Насамперед потрібно відмітити, що в університеті дуже строга дисципліна, що й забезпечує повний порядок. Одна пропущена пара – 5 гривень в касу КиМУ плюс відпрацювання пропущеного матеріалу. І хто після цього схоче прогулювати? Але платні пропуски – це далеко не найголовніша причина, чому студенти постійно відвідують пари. Лекції, семінари та практичні заняття дуже цікаві, а головне – необхідні для майбутньої професії. Студенти зацікавлені в тому, щоб якомога більше знань отримати від викладачів, які в свою чергу хочуть побільше віддати молодому поколінню. А викладачам справді є чим поділитися, адже серед них чимало професорів та доцентів, знавців своєї справи. Варто згадати такі імена, як проф. В.М. Владимиров, Р.П. Іванченко та І.П. Ющук.
Ми, студенти І курсу спеціальності “Журналістика”, отримуємо не тільки теоретичні знання, але й практичні навички. Постійно відбуваються зустрічі з видатними журналістами: Є. Якунов, М. Єфросініна, Ю. Кіт, Д. Гордон та інші. Запрошують також на зйомки телепередач. Спочатку ми були присутні на передачі “Телепресклуб” (ТРК “Київ”), потім вже на “Лінії конфлікту” (ICTV), а незабаром потрапили і на “Все для тебе” (Інтер). Звісно, все це – не за рахунок пар.
Маю надію, що тепер ви переконалися в серйозності освіти і в недержавних вузах, хоча, можливо, і не у всіх. Але рівень знань, які отримують студенти, зовсім не залежить від того, чи вищий навчальний заклад має статус державного чи комерційного. Краще оцінювати вуз за іншими критеріями.
Нічого особисто проти КиМУ та інших комерційних вузів не маю... Коли я не вступила, точніше, думала, що не вступила до свого коханого закладу (не буду його називати, бо ще подумаєте, що рекламую), то теж мала намір йти до Соломонового університету... але врешті-решт виявилось, що пройшла туди, куди хотіла.
Але мова не про це. Дівчино, Ви вважаєте, що 5 гривень за пропущену пару і відпрацювання матеріалу - це метод?.. Насправді це просто витягування грошей з кишені батьків! Так-так, саме батьків, адже ясно, що з такою системою студенти працювати (тобто заробляти гроші) просто не можуть і не будуть. І що? До 5-6 курсу висіти на шиї у батьків? Я, особисто, на першому курсі вже працюю, тому наша система з вільним відвідуванням лекцій мене дуже влаштовує. Бо головне зараз - досвід роботи, а вища освіта потрібна мені для загального розвитку і "студентського духу" :).
Не ображайтеся, я ж тільки з добрими намірами.
Стаття написана хорошою мовою, просто деякі думки мені не до душі...
2006-05-17 08:46:35Тетяна Мамалига
Марина,дякую за позитивний вiдгук.Хочу дещо уточнити,а саме-у статтiйшлося про безпiдставнi пропуски.А працювати можна без проблем,навiть потрiбно!Тодi студент пише заяву- i вперед.Звiсно,просто навчання без нiякоi практики- не найкращий варiант!
Тетяна Мамалига,студентка КиМУ - ДЕРЖАВНИЙ ЧИ НЕДЕРЖАВНИЙ?
