Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1915 Дата публикации: 20.5.2006
сама це пережила........
Як сходяться в полі дві стежинки,
Як зірки зустрічаються на висоті,
Як знаходяться дві половинки,
Так і ми зустрілись тоді.
Осінь співала свою пісню сумну,
Плакали дерева золотими слізьми,
Але наші серця складали нову,
Оспівану богами і людьми,
Пісню кохання палкого,
Що охопило наші серця,
Справжнього, щирого і неземного,
Схожого навіть на забуття.
Гріє воно і наснагу дає,
Втіху, радість і натхнення.
Найсолодше в світі кохання моє,
І триває воно до нескінчення.