|
    Прочтений: 0 Посещений: 2742 Дата публикации: 13.8.2006 29.09.2005р. – день О ні. Знову. Знову це ж саме. Знову кохання, страждання та бажання… познайомитись. Точно таке було більше року тому. За що це мені? :(( ХАЛЕПА!! Невже доля зі мною так жартує?! Якщо так, то це не смішно. Хоча хочеться знову все повторити, як тоді: загадковість і трішечки фанатизм. Ну чому хлопці такі сором'язливі? (Хоча не всі такі. Згадати наприклад хлопця, з яким я познайомилась у ліфті.) Хай би хоч один симпатяга підійшов і заговорив перший, а то все слова та слова, а конкретних дій навіть і не намічається. Цього разу я не збираюсь робити перший крок!! Напевно… Надіюсь… І без цих насмішок. Але він такий гарнюня, такий лапочка. Був би він моїм хлопцем, я б навіть почала ревнувати до кожного зустрічного стовба (хоча сама я натура не ревнива). Ех, мрії, мрії, мрії… От якби вони збулись. Інколи я уявляю, як Він підходить до мене, обнімає, цілує. Я дивлюсь в його чарівні оченятка, він – в мої (надіюсь, що вони чарівні). Таке враження, що ми зустрічаємось… Ой! Щось я замріялась. Хоча я десь чула, чи читала, не пам'ятаю, що мрії – це плани Бога щодо нас. Дуже-дуже на це надіюсь. :))) Ну чому Він мені сниться?! Причому щоночі одне і теж саме, тільки кінцівка щоразу інша. Ми сидимо в ліцеї, навколо нас сновигають люди туди-сюди, туди-сюди. Він сидить на лавці навпроти мене, я дивлюсь на нього, Він– на мене, і дуже здивовано. В першому сні Він відвернувся, в другому – усміхнувся. І тепер я чекаю наступного сновидіння. Хто знає що там буде. ;)) … Стоп!! А може це віщий сон?? Тоді УРА-УРА-УРА!! Боже, як я цього бажаю. Ну чому Він такий симпатяшка?! :)) Ладно. Треба розслабитись і заспокоїтись. Ще все життя попереду. Що ж буду чекати здійснення бажань і снів. Цьом!! 29.09.2005р. – вечір Ну, чому? Мене що, покарали? За що мені таке? Кохання – це радість тільки тоді, коли воно взаємне. А яким воно може бути взаємним, якщо Він навіть не знає, що я є така на світі – маленька, весела і… чомусь непомітна. :( Ех, красунчик!! Напевно це справді кохання. Якщо я вже почала писати оці свої думки, вірші, то це серйозно. Так, це реально кохання, а може й ні. Можливо, це глибока симпатія, що ось-ось переросте у щось більше. Боже, я знову страждаю. Така ситуація вже була. І я переживаю її знову. Знову той самий перший погляд на Нього і… Він покорив моє стривожене різким трепетом серденько. Воно неначе знову ожило в моїй душі після тривалої перерви. Захотілось справжнього буття: з радощами і коханням, а не з одноманітністю і смутком за всім звичним, що залишилось у моєму попередньому житті. Але чи можливо, що це таємне кохання до нього я зможу висловити йому сама. Не короткими боязкими поглядами, а словами, дивлячись в прекрасні очі і знаючи, що це взаємно? Ці незабутні і такі реальні сни тривожать мене, не даючи спокою моїй пораненій душі. І вилікувати її зможуть лише його почуття. Поверни мене до життя!!! 30.09.2005р. – день Інколи слово може поранити, але такого я не очікувала. Пройшла любов– зів'яли помідори. Яке розчарування. Якщо рік тому для цього було неохідно півроку знайомства, то цього разу все закінчилось занадто швидко. А все це якісь п'ять слів:"Закрий двері з того боку!!". Причому нічого такого не зробила, навіть не дивилась на Нього. Образа наче вилікувала моє поранене стрілою Амура сердечко. Ну, нарешті! Я вільна! А всі ці сни були лише малесенькою і нереальною часточкою моїх мрій. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Pooooh - БонЯ, або любов на 2 дні
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |