Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 1622 Дата публикации: 4.10.2006
Мова йтиме мимоволі,
все про край, що шука волі.
Що невпинно, крізь віки
мрію зміг цю донести.
Край безкраїй не здісненний
щастям певний.
Ранок там, як дивина,
сонце світить зним життя.
По народженню його,
ожива з вологой вьо.
Все цвіте усе буя,
це моя й твоя земля.
Ваше мнение: