Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 2006 Дата публикации: 5.2.2007
Зіпсований вогнем, горить далекий світ,
Приречений народ шукає соломинки.
Згубився ключ від рятівних воріт,
І падає життя, мов зрубані ялинки.
Сто раз перекопав себе зворотній шлях,
А бігти в нікуди – немов в більярдну лузу.
Десь у глухій стіні застряг іржавий цвях.
Горить далекий світ – і люди сходять з глузду.
І падають дощі, немов розбите скло,
І коле, і пече вогняна хуртовина.
Горить далекий світ, карається за зло,
Вривається життя, неначе пуповина.
Ваше мнение: