Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики Прочтений: 0 Посещений: 2027 Дата публикации: 17.2.2007
Вона – суцільний біль, біль втрат і біль розлуки,
Біль нездоланної важкої муки,
Біль, що стискає серце, німіють руки.
І не врятують її слова, ці пусті звуки.
Біль знищує усе живе, вона загине,
Ніщо його, цей біль, уже не спине.
Вона над прірвою, вона вже на межі,
Нема шляху назад, лише туди, до спокою душі.
Ваше мнение: