|
    Прочтений: 0 Посещений: 2001 Дата публикации: 23.3.2007 жовтень 2006 На вулиці йшов дощ холодний Один з дощів, який за ніч минає.. Він остудив мій біль тривожний, Біль, про який ніхто не знає.. Це був дощ, звичайний дощ восени, Але він змив всі спогади мої Образи, мрії і думки зі снів, Сльозами намочив усі листи твої Він загасив вогонь кохання, Що ще горів в моїй душі.. А також всі палкі бажання Примусив тліти у тиші.. Та я люблю той дощ осінній, Що ніби неба наді мною сум.. Чому ж ти не згасив любов в насінні Та не позбавив темних дум? “Бо те кохання тепле й ніжне було Неначе перші подихи квітня, Стало палке і гаряче, коли розцвіло, Та все ж лишилось, як квітка, тендітне..” Таке відповів мені дощ сеї ночі, Обійняв вітром ласкаво мене, . Сльозами умив мої очі.. Та й додав, що все це мине - І знову будуть світання, І знову прийде весна Й принесе з собою кохання, А чи вічне – ніхто се не зна… Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
DO_L - Той дощ
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |