Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 2134 Дата публикации: 23.3.2007
7.01.2007
Вони поряд на ліжку лежали..
Навколо така тиша була,
А нещодавно її порушували –
Сміх і пестливі слова.
Тиша. Жодного руху. Лежать.
Від дихання груди здіймаються.
Так добре – нічого й казать..
В цей час, коли мрії збуваються
Вже не потрібна мова..
Від рук ніжних сплетіння
Зав'язується глибша розмова,
Немає в ній непорозуміння,
Сварок, образ і болю –
Лише пристрасть, ніжність
І багато-багато любові…
Блакитного простирадла свіжість,
М'якість ковдри і тіла,
П'янкий аромат волосся…
Якщо вони взлетіти хотіли –
То це їм точно вдалося!
Порожні і щасливі очі
Ще сяють гарячим вогнем –
Її – чорні, наче небо ночі,
Його – блакитні, як літнім днем..
Вуста, такі палкі шепочуть
Ніжності якісь, мабуть,
Або то їх вітри лоскочуть,
Щоб поряд у теплі заснуть..
Тиша. Вони. Вітер заснув..
Та раптом все перевернулось!!!
Він її до себе пригорнув
І життя знову прокинулось…
Шурхіт, слова, поцілунки,
Обійми як на картинці..
Ходімо краще за лаштунки –
Залишивши їх на одинці…
Ваше мнение: