|
    Прочтений: 0 Посещений: 3069 Дата публикации: 3.11.2004 шось давно оце я сонети подавав ; ) 1. сонет про сумiснiсть тяжка батарея iржаво крапає на вiстря дощу нанизалась трава кiнь притуливсь до асфальта храпою вiн лиже його. їм обом то в кайф шорстким язиком нiжно душить дощини великими нiздрями дихає вниз а потiм здiймає голову чинно як хоче сказати : я все тут вилизав трава iгнорує його. кiнь сердиться вони розлучились тому - не жаль нема щоб сказати : травичко, серденько вiн лиже отой осоружний асфальт дощ знає що вiн повернеться до неї дощ мрiє i крапає в такт батареї 2. сонет про сiроманцiв станишiвське лiсництво. вовки-сiроманцi посiдали рядком. хочуть гратися з українських законiв познiмано санкцiї скоро стане всiм млосно вiд радостi а вовки посмiхаються наче їм пофiг до людей до законiв до млостi а вовки причащаються нашою кров'ю щоб прийняти зимовий постриг їхнi iгри - легкi . в їх очах - карусель iз дерев. iз землi. iз неба сiроманцi сумирнi важкi веселi а худющi - шкiра i ребра постриг скоро . вже гаснуть пастелi їх закони жорсткi : так i треба 3. сонет про цноту. втрачену не за течiєю ти плив. тiльки так - супроти в твоїм iснуваннi були лиш такi мотиви навчання мистецтво робота батьки i - цнота i - дверi якi зачинив на замок красивий та ключ пiдiбрала якась невiдома лахудра промовила - тiха! - i вже перескочила вiха ти думав чинити спокiйно розважливо мудро та дух захопило дихання її несвiже тебе полоняла стрiмка i розбурхана втiха як в душi ти тiло своє надурняк манiжив вже бiльше не будеш - своє вже вiдбiгали пальцi ти їх пам'ятай: такi сильнi пружнi i нiжнi твiй час надiйшов i тебе спокусила зненацька якась смаглошкiра сiльська бл**овита цяцька 4. сонет про кранiвниць мене бiсять тупi кранiвницi я їх сотнi, тисячi знаю в них пiд одягом шкiра вицвiла в них пiд шкiрою нiц немає верхнi вiкна блищать нескорено кран ворушиться й знов завмирає кранiвниць обсипано зорями кранiвницi прагнуть до раю їх душа проколота стержнями та вiд того вона не вмирає кранiвницi - сучаснi й прийдешнi поринають - сердито i дешево в насолодою повнi до краю почуття у брудному сараї 5. сонет про холодильник в кутку переходить на хрип холодильник вiн виник давно. помирає довго вiн бiлий. вiн гарний. холодний. сильний та час надiйшов захлинатись кров ' ю у нутрощах вперто кишать дрозофiли вiн тихо прожив i тихо вмирає час вже одягти металевi крила i вiдлетiти - звiсно ж - до раю та вiн стоїть бо стояти мусить хоч кров з морозилки тече на пiдлогу такий вiн. обов ' язок. хоч ти лусни спокiйно померти - не має змоги але - коли виймуть останнiй кусень - зiтхне холодильник й подякує Богу 6. про тролейбус втiкає самотнiй мокрий тролейбус у нiч невагому i теплу а в небi - вода . на островi лесбос нептун в давнi дзвони клепле не ухає сич. замрiянi мавки послали все нафiг - заснули навколо тиша. нi кiшка не нявкне нi риба не зрушить мулу нептун притомився. втирає лоба обперся об скелю спиною солдат начепивши дiрявий чобiт мне землю ногою важкою тролейбус тiкає. йому який клопiт? вiн прагне тiльки спокою Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Nachtigall - сонети
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |