|
    Прочтений: 0 Посещений: 2191 Дата публикации: 24.5.2007 Дивакувата поема Я олов'яний солдатик. Із порожнім відчуттям реальності. Іду однією ногою своєю і штрикаю багнетом у всі дірки. Я олов'яний солдатик. Я мрію когось врятувати та не знаю - чи стане хоробрості? І чи вистачить шрапнелі у рушниці на цей неоднозначний захід? Я олов'яний солдатик. Я вірю у військову стратегію. Вірю у накази та мудрість генералів, що гарцюють на конях десь, де не лунають постріли, що заважають їм думати. Я олов'яний солдатик. Із неголеним підборіддям, немитим довгим волоссям та порожнечею в заплічному мішку, який я ніколи не знімаю, щоб не втратити рівновагу. Я олов'яний солдатик. Я кинув палити і дико мрію тепер про цигарку виколюючи очі сотого по черзі, зомлілого від страху щура. Я олов'яний солдатик. Мені начхати на те, що у казці я єдиний герой, бо насправді - то є справжнісінька брехня. І до речі, ніякої балерини мені не потрібно, звичайно. Я олов'яний солдатик. Так, у мене і серце олов'яне. Та це мені не заважає іти вперед однією ногою своєю, колючи щурів та мріючи про цигарку. Я олов'яний солдатик. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Милан Кернич - Про олов'яного солдатика
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |