Тарас Шепiт - Срiблястi ланцюги на теренi землi.

Жанр: Лирика: Философская

Срiблястi ланцюги на теренi землi

В повiтрi вже весна, але сумують очi,

У неба є мета - хмарини-кораблi,

Несе їх вiтер дня у край, де тихi ночi.

Ти дивишся у свiт - вирує де життя,

Ти прагнеш до мети, iдеш крiзь перепони,

I вiтер теплий дня несе тобi привiт -

Всi тайни майбуття, крiзь сум та заборони.

I тягнеться душа, туди, де крила є -

Щоб в серцi ще жила у кращий день надiя !

Багато ще прийде, прийдешнє - промайне,

Побач барвистий свiт, про що з дитинства мрiя.

Ти тiльки вже не йди, де не живе душа -

Хай та омана вся тебе не зачарує.

Хiба вже це бiда - в кишенi без гроша ?

Здолай турботи дня, що навкруги вирує.

Ти тiльки вiр в зорю, i лихо все мине,

Неждане щастя є - ти потiм зрозумiєш.

Вiтрила - кораблю. Любов в життя прийде!

Обсудить на форуме

2004-12-05 20:21:53 LL
оптимистично:))Так держать, на таких людях земля держиться:))
2004-12-06 14:13:32 Richard
Українською i так приємно... Менi дуже сподобалося! Цiкаво, тут є захований змiст? Чи то менi здалося?
2004-12-08 20:28:11 Тарас Шепiт (автор)
Змiст справдi захований... Вiн написаний для мого незакiнченого роману. Це людина на гранi вiдчаю, мало не погубивши себе, знайшла сили жити далi, i пише сама собi цей вiрш.... Вiн для себе написаний.
2004-12-08 20:33:32 Тарас Шепiт (автор)
LL Насправдi я песимiст. Лише коли життя дає пiдняти голову, я стаю вибухом... I у вiршах

---

Комментарий:
Ваше имя/ник:
E-mail:
Введите число на картинке:

Украинская Баннерная Сеть