Тарас Шепiт - ЕМIГРАНТ (пiсня, частина 2)
|
|
Жанр: Лирика: Философская     Прочтений: 0 Посещений: 2093 Дата публикации: 14.12.2004
ЕМIГРАНТ.
Мiй Київ, мiй рiдний, каштани, алеї
До тебе iду, а душа аж бринить
Вечiрнi вогнi, як небеснiї феї
Поринуть до серця i тугу знайдуть.
О, Київ, без тебе, мiй рiдний Хрещатик
Роки пронеслись - втiхи в серцi нема
Розлуки з тобою зовсiм не бажав я
Пробач мої сльози - то в серцi журба.
Приспiв :
Днiпро мiй могутнiй, ти змиєш мiй сором,
Що жив без Вiтчизни в далекiй землi.
Я був в самотi, як знедолений ворон,
Свiй Київ не змiг я знайти в чужинi.
Що мiг на чужинi я вдiять без тебе?
Що мiг я знайти в чужинi в самотi?
Спiткав лише сором, напевне, так треба,
Бо серце живе, зрозумiв, у тобi.
Я плакав вiд болю, стискаючи скронi
I з губ на пiсок лише крапала кров
Я рiзав без жалю пiдступнi долонi
А в серцi моєму палала любов.
Любов до Вiтчизни, батькiвської хати,
Де я босонiж iз дитинства пiшов.
То треба ж було стiльки рокiв чекати,
Щоб пiсля розлуки зустрiтися знов.
То де ж загубив те корiння, що пiсля
Жадiбно я пив iз криниць майбуття.
Як горло стискала почута та пiсня
I як у менi ще не вмерло життя.
Приспiв :
Пробач, менi, Київ, ти знаєш мiй сором,
Що жив без Вiтчизни в далекiй землi.
Що був в самотi, як знедолений ворон,
Що Київ жадав я знайти в чужинi:
Ваше мнение:
Добавить своё мнение
Обсудить на форуме
2004-12-15 12:50:20 киць
|
 |
|
х-ня
|
Украинская Баннерная Сеть
|