Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 2177 Дата публикации: 25.6.2007
Невідомі нам мови, не почуті слова,
то лукаві потвори, то безмежна журба.
Люди лають на небо, люди мріють у снах,
Люди п’ють, що вбиває, утопають в піснях.
Мало часу на Бога, його майже нема,
Треба швидко летіти, бо настане зима.
І не стане в нас сили тягнутись у вись,
Нам так часто потрібно, - дітись кудись.
Розумієм потреби та тільки свої,
Егоїзм та байдужість сьогодні в ціні.
Люди часто вмирають, то єдиний їх плюс,
Ці слова допишу і піду утоплюсь!
25.06.2007
Ваше мнение: