|
    Прочтений: 0 Посещений: 1978 Дата публикации: 26.6.2007 ми забуваємо, хто ми є і де, ми так патетично заціпеніли в своїх страхах, що скоро забудемо дихати.. ...повертаймось до першоджерел! Через край упали ріки, Залили цементом квіти. Закували у кайдани, Серце, що пройшло тумани. Розчинилися в неволі, У лукавій, хижій злобі. Познімали всі ікони, Вони вірять у закони. А я встану серед ночі І відкрию свої очі. Простягну у небо руки, Відпущу душевні муки. Силу духу відшукаю, Небезпечно так до раю. Раз живу, раз помираю, А свободу не пускаю. Мало горя мало крові, Їм потрібні жертви нові, Замість серця в них каміння, Розбивать чуже сумління. Годі люди, що се діє, Хай тріпоче те, що тліє. Я стою один у полі, Я щасливий я на волі. І немає в мене хати, Потерплю, я не пихатий, Хай голодний, обідраний Та живий і трошки п’яний! Нема краще ніж любити, Із собою в ладі жити. Прийде ніч я знову встану Й на все горло знов протягну..... Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||
АРТеМ - На волі
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |