|
    Прочтений: 0 Посещений: 1895 Дата публикации: 6.11.2007 Поглянь, кохана, як іскриться Небесная цариця В озерній розкоші глибин. Полум’янистая жар-птиця Укрила наші лиця Полотнищем м’яких світлин. Моя ти зоре ясноока, Із року в рік нівроку Я проживав без тебе дні. Кричало серце: „ей, пороку, Візьми мов ненароком Мене в обіймища чадні”. Але, незгода обминає Безумця, що чекає. Почути в ній солодкий спів.... Ти не повіриш та буває, Що думонька блукає На цвинтарі у зграї псів. У тому „чепурному” роді Усі живуть у згоді. Чужого хліба досхочу. Немовбито останній злодій, „- Замовкни любий, годі.” ............................................... 05.11.07. Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||
В. Спраглий - На світанку
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |