Жанр: Лирика: Экспериментальная поэзия Прочтений: 0 Посещений: 1915 Дата публикации: 1.2.2008
Глаза темны, но томен взгляд
И мысли словно стрелы
Точны, смелы, умны, как яд
И руки так умелы.
Его улыбка не часта,
Но так всегда по делу
Учебник вон опять достал
Глаза бегут к разделу.
Как жаль что учат в нем о нас,
О печени, о сердце,
Как жаль что нету там души
А лишь подборка текста.
Мне хочется закрыть его
И говорить о вечном
Но ты опять всё о своем
О баллах бесконечных
«Давай поговорим о нас»
Я про себя кричала
—Вот в этом номере, сейчас,
Как ты отвечала?
Опять так краток мой ответ
И так сухи вопросы ,
Сказать что хочется? Ну нет,
Бурчу себе под носом.
Иди, учи людей тела,
И набирай 100 баллов.
Тебе я сердце отдала,
Ради тебя страдала.
А ты как небо, без конца,
Без центра и без края.
Как жаль что биология
Тебя пленит и Майя.
…
24.05.2007.
Ваше мнение:
Навчання і кохання)буває й таке,коли за книжками не знаходиш часу для рідної людини.
2008-02-03 15:04:42Леличка
Не те що для рідного...просто для людини
2008-02-03 15:42:18заквітчана мріями
важливо в такі моменти зрозуміти один одного.Адже спілкування-це одне з багатств людини.але і навчання-теж немаловажлива річ,потрібно бути професіоналом своєї справи.біологія?-не медик випадково?якщо так,то респект!Це дуже благородна професія.І знання тут-грають велику роль ,зокрема в житті інших людей.Щось я розговорилася)
2008-02-03 19:20:17Леличка
Так, він вчиться на медика тепер уже. Просто ця людина не побачила моїх почуттів або побачив, але не праг давати даремну надію...крім того в останній строфі говориться що йому подобається інша дівчина. Майя.
2008-02-05 16:11:10заквітчана мріями
Я впевненна,що в тебе все буде гаразд.В кожного ужитті була,навіть не одна,невзаємна любов.Життя розставляє все на свої місця,якщо не ти,то значить не судилося,і тебе чекає щось краще.
2008-02-06 08:52:38Леличка
Так, я думаю, Ви праві. Тим більше що це вже "справи давно минулих днів"... зараз уже поруч зовсім інші люди. Але спогади залишаються назавжди. Спасибі за розуміння й тепле відкликання.