Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1749 Дата публикации: 9.8.2008
Всем влюбленным посвящается
Вона стояла і благаючими очима дивилась йому вслід. Було видно, як довгі, нафарбовані зеленим, вії, дрижали від сліз. Вона хотіла зараз тут і сьогодні бути тут, бути біля нього, відчувати його подих, цілувати його очі.... Але сьогодні все закінчилось....
Він пішов через дурницю... Через таку дрібницю, що аж у вухах свистить, коли згадується. Ну, подумаєш, зрадила.....
Ну вона ж не серйозно, просто спала з іншим, без почуттів і обов’язків. Просто захотілось... ну тут нема нічого такого. А він.... просто подивився своїми сірими очима в її зелені і стиха зітхнувши, сказав:
-Я йду від тебе.
Ні, не закричав, просто сказав, ні, не сказав грубощів, ні, не потеплів... просто пішов... Вона думала, що буде скандал... В пориві він її поцілує і все закрутить знову. Але він знав себе... Він знав її... Він знав свої почуття.... він не міг жити з нею...
А вона....
Пішла, так і не зрозумівши, що це таке-коли люблять до тої степені, що можуть відпустити кохану людину......:(((
Ваше мнение: